Меню
Главная
Металлоискатели
Все для поиска
НеПутёвые заметки
Моя Житомирщина
Чистка и хранение
Трехверстовки
Хроника копа
NEL катушки
Литература
Новичкам
Карты
Видео
Форум
Всякое
Статьи
Ссылки
RSS канал
RSS канал
Поиск



Популярные Новости
· 1: Старинная карта Украины 1648 года. Скачать бесплатно (Прочтено: 229303 раз)
· 2: Уроки для чайников:Совмещение старых и новых карт (Прочтено: 168940 раз)
· 3: Клейма на патронах и оружии, 1995 (ТОМ 1) (Прочтено: 137268 раз)
· 4: Oziexplorer 3.95.4m + Русификатор + Русская инструкция (Прочтено: 124033 раз)
· 5: Ориентировочная стоимость советских монет по годам (1921-1991). 2013 год. Цена (Прочтено: 93146 раз)
· 6: Легенды о кладах в городе Житомир (Прочтено: 70775 раз)
· 7: Краткий курс молодого кладоискателя (Прочтено: 69091 раз)
· 8: Поисковые магниты (Прочтено: 58048 раз)
· 9: Все денежные знаки в истории России (Прочтено: 54321 раз)
· 10: Глубина обнаружения находок (Прочтено: 52912 раз)
Некрополі Бердичева: Військова дільниця на території міського парку відпочинку

Вул. Торгова, 5. Центральна частина міста, територія сучасного парку культури та відпочинку ім. Т.Г. Шевченка.

На території сучасного парку відпочинку знаходилось старе єврейське кладовище, перші поховання на якому з’явилися ще у XVI-XVII ст. Останні поховання датувались 1797-1798 роками. Наприкінці 20-х років XX століття в ДІПРОМІСТі (ДІПРОМІСТ – Державний інститут проектування міст) було розроблено нове планування Бердичева, яким передбачалося утворення паркової зони на місці стародавнього єврейського кладовища, що й було реалізовано владою на початку 30-х років.



У липні 1941 року з приходом німецьких військ у Бердичів у північно-східній частині парку було утворено військову дільницю для поховань німецьких офіцерів, які загинули під час військових дій чи померли власною смертю в роки німецько-радянської війни. Поховання тут проводились до кінця 1943 року. Перед самим звільненням Бердичева від загарбників кладовище нараховувало біля 220 захоронень. Із наближенням радянських військ до Бердичева старших офіцерів, що були поховані на кладовищі, перевезли до Німеччини.

Після звільнення міста у січні 1944 року кладовище було зруйноване: надмогильні березові хрести розібрали, могили зрівняли з землею. У південній частині кладовища (біля входу у парк відпочинку зі сторони вулиці Шевченка) побудували літній кінотеатр та встановили кіоск (літній театр розібрали у 80-х роках, кіоск діяв до середини 90-х років).



У 80-х роках з початком часів т. зв. Перебудови – нової політики Радянського уряду – владою міста та неурядовими організаціями Федеративної Республіки Німеччина було досягнуто домовленість про ексгумацію тіл та перепоховання німецьких воїнів на їх батьківщині. У 1994 році силами київської спеціалізованої організації та за участі міського клубу військово-патріотичного виховання молоді “Факел” (керівник В’ячеслав Макаров) та відповідального секретаря Книги Пам’яті України Наталії Морокової під наглядом представників Німецького союзу з догляду за воїнськими захороненнями було проведено розкопки, встановлено (по можливості) імена похованих осіб та вивезено з Бердичева.

У ході проведення робіт з ексгумації виявили тіла трьох радянських воїнів (командир та два солдата), що також були поховані на цьому кладовищі. Пошуковці віднайшли двох свідків, які вказали місце поховання цих воїнів із помилкою у півметра. В одного з бійців осколком була зрізана нога під коліном. У другого в кулаку був кусок в’язаної тканини (можливо, рукавиця). Ще був чохол від бінокля та пуста кобура. Також знайшли медальйони, але встановили ім’я лише одного з воїнів. Кому конкретно з загиблих воно належало, визначити не вдалося. Зважаючи на місце їх поховання (на початку кладовища поряд із німецькими солдатами) можна припустити, що це були радянські воїни, які брали участь в обороні Бердичева у липні 1941 року. За проявлену ними мужність та відвагу в оборонних боях німецьке командування саме таким чином проявило свою повагу до загиблих радянських воїнів. Останки радянських воїнів були перепоховані на військовій ділянці міського кладовища по вулиці Пушкіна, 105.



Зверху представлено дві фотографії німецького кладовища, зроблені у серпні 1941 року німецьким фотографом та одна фотографія, зроблена у січні 1944 року радянським фотографом. Цікавим є факт, виявлений під час аналізу обох фотографій: на фотографії 1941 року зафіксовано могили, що орієнтовані лицьовою частиною хрестів та могил на північ, на радянській фотографії вони орієнтовані на захід. Однією з версій такого стану речей є те, що радянській війська під час визволення міста фактично знищили німецьке кладовище, зрівнявши його з землею. Але для пропагандистських цілей фотокореспонденту журналу “Фронтовая иллюстрация” вкрай необхідна була фотографія діючого німецького кладовища. Для цього хрести встановили повторно, не звертаючи при цьому уваги на реальну орієнтацію могил. Інша версія: фотомонтаж, виготовлений у редакції журналу “Фронтовая иллюстрация”. На це вказують могили, що йдуть рівними рядами на фоні такого ж рівного і зовсім не ушкодженого дерев’яного паркану. І це при тому, що криваві бої йшли за кожну вуличку, кожен будинок. Та й після звільнення міста у бердичівлян були більш нагальні справи, ніж відбудовування паркану навколо німецького кладовища.



Та це лише наші припущення – ніяких документальних підтверджень чи спогадів учасників тих подій немає. Виявлений факт ще очікує на своє офіційне пояснення.

Источник: berdychiv.in.ua

Дата публикации : 08-05-2017 (Просмотров статьи : 104)
Статью опубликовал : Sanyok



Вернуться
Друзья
Опрос
Ваш металлоискатель?

Garrett
Minelab
White's
АКА
Гроза
Другой



Результаты

Ответов 18741
Статистика
Яндекс цитирования
Rambler's Top100 Яндекс.Метрика
Реклама
загрузка...

Владелец: Sanyok

При использовании материалов моего сайта убедительная просьба оставлять ссылки на сайт-источник
Все содержащиеся на сайте материалы носят информационно-новостной характер,которые основаны на открытых сетевых источниках и публикуются исключительно в целях ознакомления.