Меню
Главная
Металлоискатели
Все для поиска
НеПутёвые заметки
Моя Житомирщина
Чистка и хранение
Трехверстовки
Хроника копа
NEL катушки
Литература
Новичкам
Карты
Видео
Форум
Всякое
Статьи
Ссылки
RSS канал
RSS канал
Поиск



Популярные Новости
· 1: Старинная карта Украины 1648 года. Скачать бесплатно (Прочтено: 229394 раз)
· 2: Уроки для чайников:Совмещение старых и новых карт (Прочтено: 168951 раз)
· 3: Клейма на патронах и оружии, 1995 (ТОМ 1) (Прочтено: 137306 раз)
· 4: Oziexplorer 3.95.4m + Русификатор + Русская инструкция (Прочтено: 124065 раз)
· 5: Ориентировочная стоимость советских монет по годам (1921-1991). 2013 год. Цена (Прочтено: 93165 раз)
· 6: Легенды о кладах в городе Житомир (Прочтено: 70782 раз)
· 7: Краткий курс молодого кладоискателя (Прочтено: 69103 раз)
· 8: Поисковые магниты (Прочтено: 58053 раз)
· 9: Все денежные знаки в истории России (Прочтено: 54324 раз)
· 10: Глубина обнаружения находок (Прочтено: 52916 раз)
Житомирщина: підземні горизонти історії

Житомирщина: підземні горизонти історії


Восени 1981року, під час геологорозвідувальних робіт, - на високому березі річки Кам'янки в Житомирі виявлено підземну печеру.

При детальному огляді на одній із її стін побачили стародавній текст. Знахідка одразу ж привернула увагу як науковців, так і громадськості.

В огляді відкритого об'єкту брали участь науковий працівник обласного краєзнавчого музею, археолог О. Місяць, співробітник Інституту археології АН УРСР М.Ю. Брайчевський. В газеті Радянська Житомирщина за 14 жовтня 1981 року з'явилась публікація про знахідку.

Дослідження печери тоді обмежилося, фотографуванням напису, текст якого пізніше передано для наукового опрацювання доктору історичних наук С.О. Висоцькому. На його думку, текст відноситься до XV—XVI століть.

Роботи було продовжено (з дозволу Інституту археології АН УРСР) спільною експедицією Житомирського краєзнавчого музею і секцією історії та етнографії обласного клубу кіно любителів. До складу експедиції входили автори цієї статті, представники групи контрольно-рятувальних робіт М. Шляконов, Ю. Домс, лікар Л. Нікітіна.

Встановлено: печера становить собою частину підземного ходу, що сполучався з польським кладовищем, а звідти, можливо, і з Замковою горою — історичним центром міста.

Підземний хід прокладено в жовтому лесі,- що характерно для XV—XVII століть. Висота різна: подекуди можна вільно стояти на весь зріст, в інших місцях важко навіть пробратися. В стінах — повітропроводи: округлі отвори діаметром 4—5 сантиметрів, завдяки чому на глибині 7—8 метрів — свіже повітря, температура його досягала 5—7 градусів тепла, тоді як на поверхні термометр показував близько двадцяти.

На жаль, ніяких написів у підземеллі більше не виявлено. А зайва цікавість принесла пам'ятці непоправну шкоду. Ще до того, як проведено наукові дослідження, багато хто виявив надмірний інтерес до пам'ятки. Нішу з написом подовбали. Мабуть, дехто шукав тут захований скарб (У зв'язку з цим можна нагадати, що за всі часи досліджень у підземних ходах на Україні не знайдено жодного скарбу). Таким чином, пам'ятку, яка б могла стати реліквією, фактично знищено.

Цей підземний хід не є рідкісним для Житомира - багато дослідників, які описували його історію, звертали увагу на те, що в Житомирі дуже багато подібних. В. Б. Антонович у своїй праці • «Археологическая карта Волынской губернии», наприклад, писав:

«У місті часто трапляються обвали, при чому виявляються підземні коридори, прокладені в лесі й викладені цеглою».

Про це ж свідчать і матеріали Московського археологічного товариства. Про часті випадки обвалів над підземними ходами згадують у своїх працях Я. Трипольський, Г. Сипяков та інші. На сліди підземних ходів у центрі міста (особливо на Замковій горі), не раз наштовхувалися будівельники. Вдалося простежити, що в Житомирі підземні ходи споруджено в три яруси. Верхній залягає на глибині 2—3 метри, нижній сягає до 12 метрів углиб. Всі вони відходять від Замкової гори — місця, де в давні часи знаходився Житомирський замок. Деякі історичні джерела свідчать, що один із ходів було прорубано в скелі. Він мав вихід до річки Кам'янки.

Цим ходом Житомирський замок постачався водою, оскільки колодязів на території не було. На будівництво його житомиряни потратили піввіку, спорудження його закінчили десь у середині XVI століття.

Підземні ходи є також у багатьох населених пунктах області: в Бердичеві, Новограді-Волинському, селах Івниці Андрушівського, Троянові і Кодні Житомирського районів.

Після обстеження підземного ходу на березі Кам'янки я Житомирі, на спільному засіданні секції історії та етнографії обласного клубу кінолюбителів і співробітників обласного краєзнавчою музею вирішено продовжити справу. Місцем подальшої роботи обрано Кодню.

За повідомленням учителя Коднянської середньої школи М. Г. Дуденка і після попереднього огляду встановлено, що система підземних ходів у селі має складну структуру. Для ефективнішого її дослідження до складу групи залучено кінооператора В.Коваленка, фотографа В.Майбороду, лікаря О.Сафронова. Важливу допомогу в спорядженні експедиції і в її роботі подав обласний комітет ЛКСМУ, зокрема любитель і знавець стародавньої історії краю С. В. Собчук. В кінці серпня група продовжила пошуки.

Кодня відноситься до числа найстаріших населених пунктів області. Виникла ще в період Київської Русі. В своїх «Сведениях о древностях Волынской губернии» фон Валь описує городище в Кодні з потужними оборонними укріпленнями у вигляді валів і рівчаків. Стародавнє городище існує і в наш час, а останні земляні укріплення знищено не так давно. Важливим елементом у системі оборонних споруд стародавніх поселень були підземні ходи.

Досліджуваний нами розпочинався біля дороги, неподалік від моста через річку Оденку і тягнувся в напрямку городища. Його початок являв собою довгий вузький коридор висотою 0,0—0,7 метра, з двома боковими відгалуженнями. Поступово висота збільшувалась, і через 20 метрів можна було потрапити до просторого приміщення 2,5 метра заввишки.

Від нього відходило кілька коридорів, деякі з них закінчувалися тупиками, обвалами. Як і в житомирському ході, повітря тут свіже, чисте, завдяки численним повітропроводам у стінах. Хід прокладено в світло-жовтому лесі, на глибині 7—9 метрів. На стінах видно сліди від кайл. Основну увагу звернено на обстеження стін і стелі підземелля. Виявлено багато написів різної давності. Під час досліджень знято детальний план підземних галерей.

Тільки завдяки цьому можна було повною мірою уявити всю складність коднянських ходів. Вона мала На меті дезорієнтувати ворога. Можна було днями ходити підземними коридорами по замкнутих колах і не знайти виходу.
У результаті встановлено, що підземні ходи в Кодні виникли не пізніше XVI століття і довгий час служили жителям за надійну схованку в години небезпеки.

Потрібно зазначити, що дослідження проводились у складних умовах, при. постійній загрозі обвалів. Група, яка перебувала під землею, підтримувала телефонний зв'язок із поверхнею. Контрольно-рятувальна група і лікарі були готовими подати потрібну допомогу.

Хочеться попередити «шукачів скарбів» і самодіяльних дослідників-любителів: індивідуальне відвідування підземних лабіринтів небезпечне для життя. Тут можливі обвали, в деяких ходах бракує повітря, там скупчуються отруйні гази, зустрічаються діючі до цих, пір ями-пастки.

Про випадки виявлення підземних ходів просимо повідомляти обласний краєзнавчий музей Експедиція має намір продовжити дослідження цікавих пам'яток старовини.

Дата публикации : 29-11-2016 (Просмотров статьи : 154)
Статью опубликовал : Sanyok



Вернуться
Друзья
Опрос
Ваш металлоискатель?

Garrett
Minelab
White's
АКА
Гроза
Другой



Результаты

Ответов 18742
Статистика
Яндекс цитирования
Rambler's Top100 Яндекс.Метрика
Реклама
загрузка...

Владелец: Sanyok

При использовании материалов моего сайта убедительная просьба оставлять ссылки на сайт-источник
Все содержащиеся на сайте материалы носят информационно-новостной характер,которые основаны на открытых сетевых источниках и публикуются исключительно в целях ознакомления.