Експедиція під землю
В 1990 р. в Житомирі на базі обласного спортивно-туристського клубу "Полісся" була створена група спелеологів, яка приступила до вивчення підземних ходів міста та області. До складу експедиції, крім автора, ввійшли: Кокорш Е. В., Кокоріна С. А., Боровський О. В., Мартинюк А. І., Ліберда Т. Я. Пізніше, в роботі прийняли участь Меньшиков А. П., Бесідовський Ю. В., Радзюк В. Н., Вознюк В. М., Обласний краєзнавчий музей і відділ культури міськвиконкому не заперечували проти проведення подібних досліджень. Спонсором групи виступила благодійна газета обласної організації журналістів України "Житомирський вісник". Безпосередньому вивченню підземель передувала значна пошукова робота над письмовими джерелами, легендами, народними переказами, вивченням архівних документів і тільки згодом розпочалось обстеження печер. Тоді й перевірялась достовірність одержаної інформації.
Група, єдина в місті, має у своєму розпорядженні матеріали з дренажної системи, топозйомками ходів, фотографіями.
Костьол
Підземелля Житомирського кафедрального католицького костьолу досліджено в 1991 р. Вхід в підземелля являє собою арочне склепіння розташоване біля однієї із стін будови костьола. 3 протилежною боку від входу було видно галерею, що через 2,8 м була закладена цеглою. Саме приміщення нагадувало невелику кімнату (2,8 м х 10 м) з арочним склепінням. Крім цієї кімнати підземелля мало два інших подібних приміщення (4 х 2,7 та 8x3,5 м) що поєднувалися між собою підземними ходами. Перше підземелля було завалене камінням і потрапити до наступної кімнати можна було лише через іншу галерею. Третій перехід поєднував другу і третю кімнати, біля однієї із стін якої знаходилась хрестоподібна ніша. Перший ярус якої був висотою 1,8 м, другий—0,5 м .Південні стіни двох останніх кімнат закладені цеглою. Тому подальше дослідження проводилось на північній стороні, безпосередньо в підземній галереї, загальна довжина якої 11м .Галерея прорита в лесі на глибині 1,5 м., ширина хода—1,8 м, висота склепінь 2,2 м. Печера вимурована цеглою,підлога земляна, в деяких місцях простежуються повітропроводи, в стінах на висоті 0,3 м від рівня підлоги розташовані ніші (ширина 0,7 м висота—0,8 м, довжина—0,45 м).В північно - східному напрямку галерея закінчується тупиком; в південно-західному—є невеличке відгалуження, замуроване цеглою.
Із третьої кімнати в північно-східному напрямку іде хід, який через 6 м закінчується обвалом. В деяких місцях підземелля розрита підлога, подовбані стіни. В кімнатах збереглись залишки будматеріалів.
Михайлівська церква
Підземелля знаходиться під Михайлівською церквою. Відкрито і досліджено в 1991 р в результаті провалу. Ходи прориті в лесі на глибині 1,5 м. Беруть свій початок з невеличкої кімнати (3,9x4,8 м), від північно-східної частини якої на висоті 0,9 м від рівня підлоги відходять дві галереї. Через 1,5 м вони розгалужуються і утворюють лабіринт загальною площею 30 м.
Від протилежної стіни кімнати в південно-західному напрямку відходить ще одна галерея. Через 9 м—відгалуження в південному напрямку, а ще через 5 м обидві галереї закінчуються завалами. Ходи вимуровані цеглою, арочне склепіння. Ширина галерей—0,7 м, висота—0,75 м.
В західній частині кімнати спостерігається іще один хід висотою 1,5 м. і шириною 1,4 м., але через декілька метрів закінчується обвалом.
Замкова Гора
Циркулярний вхід в це підземелля в скелях Замкової Гори було ще видно в середині 50-х років XX ст. Потім, як стверджують старожили, вхід було
замуровано та засипано
Вулиця Кафедральна-1
Вхід в підземелля знаходився у підвалі будинка № 14. Галерея прорита в лесі на глибині 2,5-7 метрів, ширина ходу 1,5 м, висота 1,8 м. Стіни вимуровані камінням, склепіння—цеглою.
Підземна галерея брала свій початок з вузького арочного коридора, який через декілька метрів закінчувався розгалуженням. Від нього відходило кілька печер, деякі з них закінчувалися тупиками та обвалами. Підземелля, було напівзасипано сміттям, битою цеглою. Під час розчищення одного із ходів виявлено близько 40 предметів старовини. Серед них фрагменти кераміки, аптекарські пляшечки, стремена, виделка, замок, пляшки з написами та інші.Знахідки були передані до обласною краєзнавчого музею. Спеціалісти датують їх XVIII- XIX ст
Під час дослідження відбулося декілька обвалів тому члени експедиції вимушені були вирити колодязь, який з’єднав підземелля з поверхньою землі і використовувався як аварійний вихід.
Вулиця Кафедральна-2
Підземний хід відкритий і досліджений в 1992 р під час реставрації будинку № 16. Галерея йде в напрямку Хрестовоздвиженської церкви на глибині 2 м. Стіни і склепіння вимуровані цеглою. Висота підземелля 2,2 м, ширина—1,8 м. Печера напівзасипана землею.
Вулиця Черняхівського-1
В середині 80-х років під час спорудження будинків облкнигторгбази на глибині 1,5 м було знайдено дві підземні галереї, які йшли до залишків тюрми, що була розташована по вул Черняхівського.
В 1991 р групою була досліджена територія, яка прилягала до цієї будови. Вхід в підземелля знаходився в підвалі одного із будинків, розташованих на території тюрми. 3 підвала брали свій початок дві галереї, які йшли в напрямку північ-південь. Ходи прориті в лесі на глибині 1,5 м., вимуровані цеглою. Висота склепінь - 2,2 м ширина галерей—2 м довжина—9 м. Далі замуровані цеглою. В південній частині підвала простежується ще одна галерея яка йде в південно західному напрямку. Печера вимурована цеглою. Ширина-1,5 м, висота 1,8 м., довжина-6 м.,далі-засипана землею.
Вулиця Черняховського-2
Галерея в районі Чуднівського моста відкрита і досліджена в 1991 році. Вхід в підземелля в формі залізного круглого люка. Хід затоплений під час проведення каналізації. Зі слів місцевих жителів печера має декілька відгалужень в сторону Замкової гори, р. Тетерів і р. Кам'янки.
Вулиця Шолом-Алейхема
Xід розташований під будинком № 2. Відкритий і досліджений в результаті провалу у 1992 році. Проритий в лесі, на глибині 3-4 м. Вимурований цеглою. Бере свій початок з невеликої кімнати (3, 8 х 2,2 м). Галерея йде в північноно-східному напрямку. Довжина 6,5 м. Далі - засипана землею. Спроби розчистити підземелля - результатів не дали. Ширина печери 0,8 м.
На протилежній стороні від ходу розташована ніша з арочним склепінням, ширина і довжина якої 1,5 м.
Від південно-західної частини кімнати вгору йде невелике відгалуження (ширина 0,8 м), яке раніше слуговало входом у підземелля.
Подол
Подільський підземний хід знаходиться на території Подільської гори. Проритий в лесовому грунті на глибині 2-6 м, значна частина якого обкладена цеглою. Починається з невеличкої кімнати (2,5 м х 1,2 м) від північно-західної частини якої відходить галерея. Через 135м від неї відгалужується в північне західному і південно-східному на прямках ще дві галереї: північпо-західна, довжиною 15,5 м закінчується тупиком а південно-східна через 10 м завалом галереї висотою 1-1,6 м мають рівні стіни, які зверху закінчуються склепінням напівовальної форми. Ширина галереї становить до 1,2 м. В деяких місцях підземелля, в основному в кладці склепінь, спостерігаються повітропроводи, а нижче, на рівні підлоги з обох боків галереї розміщені прямокутної форми ніші їх розміри невеликі довжина—1,3 м, ширина 1,2 м, висота 0,95 м. Підлога глиняна, але в деяких місцях спостерігається підсипка з відходів залізоробного виробництва. Розчисткою в підземеллі знайдено уламки гончарної кераміки ХVІІ-ХІХ ст , дві мідні монети початку XX ст..
Підземелля відкрито в результаті обвалу в 1981 р Згнайдено групою краєзнавців під керівнипдвом О. О. Тарабукіна в 1981, 1984 роках. Нині воно частково зруйновано, а вхід до нього засипано.
Вулиця Пушкінська
Вхід в підземелля розташований в одному із будинків вулиці в формі дерев’яного люка. Висота галереї—2,5 м, ширина 3 м. Вимурована цеглою. В склепінні простежуються повітропроводи. Довжина галереї—9 м. 3 двох сторін закладена камінням.
В підземеллі залишилась напівзруйновала піч, за допомогою якої раніше опалювався будинок. Підземний хід відкритий і досліджений в 1991 р.
Драмтеатр
В 1967 р. під час спорудження Драмтеатру на глибині трьох метрів було виявлено два підземних ходи. Ходи прориті в лесі. Закопчені. Кожні декілька метрів—ніші. Висота галерей—1,8 м, ширина 1,6 м.
Вулиця Велика Бердичівська
Вхід в підземелля розташований на території однієї з державних установ міста. Галерея бере свій початок з невеличкої кімнати першого поверха будинка. Хід іде в напрямку вул. В. Бердичівська на глибині трьох метрів. Через деякий час—розгалуження. Від нього в різні сторони відходять три галереї.
Прямо іде невелика печера, яка через три метри закінчується завалом. Враховуючи характерне розташування цегли на склепінні на зразок "Ялинки"—це колись був вихід на поверхню. Праве і ліве відгалуження ідуть паралельно вулиці в південно-західному і північно-східному напрямках. Північно-західний напрямок закінчується напівзасипаним склепінням, за яким простежується продовження галереї. Північно-східний напрямок закінчується завалом. Довжина підземного ходу—12 метрів. Хід вимурований цеглою, арочне склепіння. В стінах простежуються залишки ніш, в склепінні—повітропроводи. Ширина галереї—1,5 м, висота 1,6 м.
Відкрита і досліджена в 1994 році.
З 1990-1994 роки групою було відкрито, досліджено та зібрана інформація по слідуючим підземним ходам.
Вулиця Басейна
Вхід в підземелля знаходиться в підвалі одного із будинків. Галерея значних розмірів, закладена цеглою. Йде в напрямку Замкової гори. Відкрита в 1991 р.
За свідченням старожилів по вул. Басейній є ще два входа в печери, одна з яких іде в напрямку площі Перемоги.
Богунія
Восени 1981 р. під час геологорозвідувальних робіт в районі Богунії на Суриній горі на відстані 4-5 м від урвища над р. Кам'янкою на 11-метровій глибині було виявлено підземну печеру. Першим в це підземелля 10 вересня спустилися буровий майстер О. М. Ковтун і його помічник Ф. М. Гаркуша. Підземелля являло собою хід з двома бічними коридорами. Звідти один хід вів до річки (той вихід був засипаний ще перед Великою Вітчизняною війною). При більш детальному огляді галереї, в одній із ніш вони побачили напис, зроблений просто на лесовому грунті. Знахідка одразу ж привернула увагу науковців. В огляді відкритого об'єкту брали участь науковий працівник обласного краєзнавчого музею археолог В. І. Місяць, співробітник інституту археології АН УРСР М. Ю. Брайчевський. Було звернено увагу на те, що поверхня стіни з написом має зверху темний наліт, ніби закопчена. Отже, тут тривалий час знаходили притулок люди: темний наліт на стінах—то сліди від їхніх вогнищ.
Дослідження печери тоді обмежилось фотографуванням напису, текст
якого пізніше передано для наукового опрацювання доктору історичних наук С. О. Висоцькому. Па його думку, текст відноситься до XV-XVI століть.
Роботи було продовжено (з дозволу інституту археології АН УРСР) експедицію краєзнавчого музею, до складу якої війшли П. Шмуневський, І. Ярмошик, М. Шляконов, Ю. Доме, Л. Нікітіна.
Було встановлено: печера становить собою частину підземного ходу, що сполучався з польським кладовищем, а звідти, можливо, і з Замковою горою—історичним центром міста.
Підземний хід прокладено в жовтому лесі, що характерно для XV-XVIІ століть. Висота різна: подекуди можна вільно стояти на весь зріст, в інших місцях навіть важко пробратися. В стінах—повітропроводи: округлі отвори діаметром 4-5 сантиметрів, завдяки чому на глибині 7-8 метрів—свіже повітря.
Киевская
Зі слів очевидців в 60-ті роки в районі кінотеатру "Україна" було виявлено невеличкий провал. Коли його розширили—відкрився підземний хід. Після більш детального дослідження печери, були виявлені чавунні таблички з подальшою вказівкою напряму галерей. Були такі, що показували на Ліщин, Кодню, Денеші. Щоб покрити останню відстань, знадобилося біля п'яти годин. Та піднятися на поверхню не змогли. Вихід з підземелля перекривав завал, розібрати який так і не вдалось.
Фото материал:
Также можно посмотреть отчет по результатам экспедиции (XLS формат) - Скачать
Материал подготовил: Elnovi
Дата публикации : 03-05-2010 (Просмотров статьи : 6615)
Статью опубликовал : Sanyok
Вернуться |
